Стаж, який дає право на щорічну відпустку

№

з/п

Період трудових відносин

Пояснення та приклади

1

2

3

Стаж для щорічної основної відпустки,
що надається на підставі ст. 6 Закону № 504

1

Час фактичної роботи протягом робочого року, за який надається відпустка (п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 504)

До стажу для відпустки включаються періоди роботи на підставі трудового договору, у т. ч. з різними нестандартними умовами, зокрема:

– неповний робочий час (ст. 56 КЗпП);

– строковий трудовий договір (ст. 23 КЗпП);

– дистанційна робота (ст. 60² КЗпП);

– надомна робота (ст. 60¹ КЗпП);

– гнучкий графік роботи (ст. 60 КЗпП);

Також до стажу для відпустки включається час перебування у відрядженні

2

Час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 504)

До стажу для відпустки включаються такі періоди трудових відносин, як:

– оплачувана відпустка (Закон № 504);

– оплачуваний простій (ст. 34, 113 КЗпП);

– оплачуваний вимушений прогул, викликаний незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу;

– військова служба до 19.07.2022 (Закон від 01.07.2022 № 2352-IX). Після цієї дати період служби не включається до стажу для відпустки;

– виконання державних та громадських обов’язків відповідно до ст. 119 КЗпП

3

Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому надавалося матеріальне забезпечення загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону № 504)

До стажу для відпустки:

– включається період тимчасової непрацездатності, а також час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

– не включається час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років

4

Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) та йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному ст. 25 та 26 Закону № 504 (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504)

До стажу для відпустки включається період перебування у відпустці без збереження заробітної плати, наданій на підставі ст. 25, 26 Закону № 504, зокрема період:

– «карантинної» відпустки;

– відпустки, наданої у зв’язку з воєнним станом на підставі ч. 3 ст. 12 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136). Це відпустка, яка надається за згодою між працівником та роботодавцем без обмеження строком (у межах строку дії воєнного стану).

Не включається до стажу для відпустки:

– з 24.12.2023 відпустка без збереження зарплати, що надається за згодою сторін відповідно до ст. 26 Закону № 504;

– період перебування у відпустці без збереження зарплати, наданої у зв’язку з воєнним станом на підставі ч. 4 ст. 12 Закону № 2136. Таку відпустку роботодавець зобов’язаний надати працівникові на його прохання, якщо працівник виїхав за межі України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи. Тривалість цієї відпустки – не більше 90 к. д.;

– період відпустки без збереження зарплати по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (16 або 18 років в окремих випадках, коли у дитини тяжкі захворювання). Така відпустка надається на підставі п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону № 504;

– період призупинення трудового договору на час воєнного стану виходячи зі ст. 13 Закону № 2136;

– час відсутності працівника на роботі з нез’ясованих причин

5

Час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців за денною формою навчання в установах професійної (професійно-технічної) освіти (п. 5 ч. 1 ст. 9 Закону № 504)

Таке навчання здійснюється відповідно до Закону від 12.01.2012 № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників»

6

Час навчання нових професій (спеціальностей) осіб, звільнених у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у т. ч. з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників (п. 6 ч. 1 ст. 9 Закону № 504)

Ідеться про працівників, яких було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП

7

Час, коли працівник фактично не працював у зв’язку з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата (п. 6¹ ч. 1 ст. 9 Закону № 504)

Для включення цього періоду до стажу для відпустки такий факт має бути встановлений відповідно до правил, визначених Законом від 26.01.2022 № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей»

8

Інші періоди роботи, передбачені законодавством (п. 7 ч. 1 ст. 9 Закону № 504)

Стаж для щорічної додаткової відпустки,
що надається на підставі ст. 7, 8 Закону № 504

1

Час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади (п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону № 504)

2

Час перебування працівника у щорічній основній та додатковій відпустці за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці (п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону № 504)

3

Час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів (п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону № 504)