ПСП і граничний дохід, що дає право на неї у 2025 році

Як передбачено п. 169.1 Податкового кодексу (далі – ПК), платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП). Розгянемо, в яких випадках та в якому розмірі платник податку може претендувати на ПСП.

ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного місяця як зарплата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює місячному прожитковому мінімуму (далі – ПМ), установленому для працездатної особи на 1 січня звітного (податкового) року, помноженому на 1,4 та округленому до найближчих 10 грн (абзац перший пп. 169.4.1 ПК).

Загальна ПСП (100 %) надається будь-якому платнику податку (пп. 169.1.1 ПК) і становить 50 % ПМ (у розрахунку на місяць), установленого для працездатної особи на 1 січня звітного (податкового) року.

Платнику податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, загальна ПСП надається у розрахунку на кожну таку дитину.

Підвищена ПСП (150 %) надається платникам податку, визначеним:

• пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПК – одиноким матерям (батькам), вдовам (вдівцям) або опікунам, піклувальникам; тим, які утримують дитину з інвалідністю, – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
• переліком, наведеним у пп. «в»–«е» пп. 169.1.3 ПК.