Елементи облікової політики згідно з П(С)БО

№
з/п

Елемент
облікової політики

Варіанти вибору

Нормативно-правовий
документ

1

2

3

4

Оборотні активи

1

Визначення одиниці бухгал­терського обліку запасів

Найменування.

Однорідна група (вид)

П. 2.28 Методрекомендацій № 635

2

Порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат (далі – ТЗВ)

Включення ТЗВ до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів під час їх оприбуткування.

Узагальнення суми тзв за окремими групами запасів на окремому субрахунку

П. 9 П(С)БО 9 «Запаси»,
п. 2.4 Методрекомендацій № № 635

3

Метод оцінки вибуття запасів

Ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.

Середньозваженої собівартості.

Собівартості перших за часом надходження запасів (фіфо).

Нормативних затрат.

Ціни продажу

П. 16–22 П(С)БО 9,
п. 2.2 Методрекомендацій
№ 635, п. 2.15–2.21 Методичних рекомендацій
з бухгалтерського обліку запасів, затверджених
наказом Мінфіну від 10.01.07 р. № 2 (далі –
Методрекомендації № 2)

4

Періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів

Оцінка за щомісячною середньозваженою собівартістю (щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів).

Оцінка за періодичною середньозваженою собівартістю запасів (щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття)

П. 18, 19 П(С)БО 9,
п. 2.3 Методрекомендацій № 635

5

Форми первинних документів для обліку запасів, для яких не передбачено типових форм

Визначаються підприємством самостійно (як правило, наводяться в додатках до наказу про облікову політику)

П. 1.4 Методрекомендацій № 2

6

Інша (додаткова інформація):

– правила документообороту і технологія обробки облікової інформації, порядок контролю за рухом запасів та відповідальність посадових осіб;

– порядок аналітичного обліку запасів;

– одиниця натурального виміру запасів для кожної одиниці бухгалтерського обліку

П. 1.4 Методрекомендацій № 2

Необоротні активи

7

Методи амортизації основних засобів ( далі – ОЗ)

Прямолінійний.

Зменшення залишкової вартості.

Прискореного зменшення залишкової вартості.

Кумулятивний.

Виробничий

П. 26–28 П(С)БО 7 «Основні засоби»;
п. 2.5 Методрекомендацій № 635;
п. 25 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.03 р.
№ 561 (далі – Методрекомендації № 561)

8

Методи амортизації інших необоротних матеріальних активів

Прямолінійний.

Виробничий

П. 27 П(С)БО 7,
п. 2.5 Методрекомендацій № 635

9

Методи амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів (далі – МНМА) і бібліотечних фондів

У першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 % вартості та решта 50 % у місяці його вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом.

У першому місяці використання об’єкта 100 % його вартості

П. 27 П(С)БО 7,
п. 2.5 Методрекомендацій № 635

10

Методи амортизації довгострокових біологічних активів (далі – ДБА), облік яких ведеться за первісною вартістю

Прямолінійний.

Зменшення залишкової вартості.

Прискореного зменшення залишкової вартості.

Кумулятивний.

Виробничий

П. 11 П(С)БО 30 «Біологічні
активи», п. 5.8 Методичних
рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджених
наказом Мінфіну від
29.12.06 р. № 1315, п. 2.5
Методрекомендацій № 635

11

Методи амортизації нематеріальних активів (далі – НМА)

Прямолінійний.

Зменшення залишкової вартості.

Прискореного зменшення залишкової вартості.

Кумулятивний.

Виробничий

П. 27 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», п. 5.7 Методичних рекомендацій
з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, затверджених наказом Мінфіну від 16.11.09 р. № 1327
(далі – Методрекомендації № 1327), п. 2.5 Методрекомендацій № 635

12

Методи амортизації інвестиційної нерухомості (у разі, якщо вона обліковується за первісною вартістю)

Прямолінійний.

Зменшення залишкової вартості.

Прискореного зменшення залишкової вартості.

Кумулятивний.

Виробничий

П. 2.5 Методрекомендацій
№ 635

13

Вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА

Можуть установлюватися підприємством самостійно. У практичній діяльності платників податку на прибуток з метою уніфікації даних податкового обліку зазвичай приймається податковий поріг розмежування 6 000 грн (пп. 14.1.138 Податкового кодексу).

Зміна вартісних ознак предметів, що входять до складу МНМА, розглядається як зміна облікових оцінок

П. 5 П(С)БО 7,
п. 2.6 Методрекомендацій
№ 635

14

Рішення про проведення переоцінки ОЗ, ДБА, оцінених за первісною вартістю, і МНМА (ця вимога не обов’язкова для підприємств, що складають Фінансову звітність мікропідприємств, п. 7 розд. І НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»)

Проведення/непроведення переоцінки у разі, якщо залишкова вартість зазначених об’єктів суттєво відрізняється від їх справедливої вартості на дату балансу.

Поріг суттєвості визначається окремо. Порогом суттєвості може прийматися величина, що дорівнює 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства, або величина, що дорівнює 10%-вому відхиленню залишкової вартості об’єктів ОЗ від їх справедливої вартості (див. також ряд. 24 таблиці).

Не підлягають переоцінці МНМА і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості здійснюється за методами, викладеними в п. 2.5 Методрекомендацій № 635 (див. ряд. 9 таблиці)

П. 16 П(С)БО 7;
п. 2.7 Методрекомендацій
№ 635;
п. 5.15 Методрекомендацій
№ 1315;
п. 34 Методрекомендацій № 561

15

Рішення про проведення переоцінки за справедливою вартістю на дату балансу тих НМА, щодо яких існує активний ринок

Переоцінка проводиться.

Переоцінка не проводиться

П. 19 П(С)БО 8,
пп. 2.7.2 Методрекомендацій № 635,
п. 3.1 Методрекомендацій № 1327

16

Критерії розмежування об’­єк­тів операційної та інвестиційної нерухомості

Підприємство самостійно розробляє критерії щодо розмежування ознак, за яких об’єкт ОЗ може бути віднесеним і до операційної нерухомості, і до інвестиційної нерухомості

П. 6 П(С)БО 32
«Інвестиційна нерухомість»,
п. 2.22 Методрекомендацій № 635

17

Періодичність зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку

У разі вибуття об’єктів на всю суму.

Періодично (щомісяця, щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації

П. 21 П(С)БО 7, п. 2.9
Методрекомендацій
№ 635,
п. 38 Методрекомендацій № 561

Доходи та витрати

18

Рішення про застосування рахунків класу 8 «Витрати за елементами»

Застосовувати.

Не застосовувати

П. 2.8 Методрекомендацій № 635

19

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат (далі – ЗВВ)

Приблизний перелік змінних і постійних ЗВВ наведено в п. 16 П(С)БО 16 «Витрати», але його можна змінити, зважаючи на особливості виробництва.

Більшість сільгосппідприємств, які займаються рослинництвом та/або тваринництвом, у практичній діяльності всі суми ЗВВ уважають змінними. Адже основний документ, яким керуються сільгосппідприємства, визначаючи собівартість продукції, – Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132 (далі – Методрекомендації № 132), дозволяє не здійснювати такого розподілу

П. 16 П(С)БО 16,
п. 2.15 Методрекомендацій № 635,
п. 2.21 Методрекомендацій № 132

20

База розподілу ЗВВ

У сільському господарстві ЗВВ найчастіше розподіляють між об’єктами витрат пропорційно до загальної суми прямих витрат за окремою галуззю, за винятком вартості:

– насіння (у рослинництві);

– кормів (у тваринництві).

Суму нарахованого (сплаченого) єдиного податку та орендної плати за земельні паї розподіляють так:

– між об’єктами обліку витрат продукції рослинництва – пропорційно до площі сільгоспугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень та перелогів), зайнятих відповідними культурами;

– у рибницьких, рибальських та риболовецьких господарствах – відповідно до площ земель водного фонду, які використовуються такими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Водночас підприємства також мають право самостійно вирішувати, яку базу розподілу застосовувати

П. 16 П(С)БО 16,
п. 2.15 Методрекомендацій № 635,
п. 2.21 Методрекомендацій № 132

21

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)

Витрати, пов’язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), групуються за статтями калькуляції.

При цьому сільгосппідприємства можуть орієнтуватися на примірний перелік статей у рослинництві, тваринництві, допоміжних і підсобних виробництвах, наведених у Методрекомендаціях № 132

П.11 П(С)БО 16;
п. 2.16, 3.6 Методрекомендацій № 132,
п. 2.16 Методрекомендацій № 635

22

Порядок оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг

Вивчення виконаної роботи.

Визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані.

Визначення питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв’язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат.

У деяких випадках дохід визначається рівномірним нарахуванням за певний період, або в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню, або в сумі достовірної оцінки в майбутньому

П. 11–14 П(С)БО 15,
п. 2.13 Методрекомендацій № 635

23

Порядок визначення ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом

Вимірювання та оцінка виконаної роботи.

Співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх загального обсягу за будівельним контрактом у натуральному вимірі.

Співвідношення фактичних витрат з початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат за контрактом

П. 4 П(С)БО 18
«Будівельні контракти»,
п. 2.17 Методрекомендацій № 635

Фінансова звітність

24

Кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності

Кількісні критерії суттєвості інформації наведено у п. 2.20 Методрекомендацій № 635

П. 3 розд. І,
п. 4 розд. ІІ НП(С)БО 1,
п. 2.20 Методрекомендацій № 635

25

Складання окремого балансу філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами підприємства

Якщо прийнято рішення щодо складання відокремленими підрозділами підприємства окремого балансу, про це зазначається в наказі про облікову політику

П. 7 розд. II НП(С)БО 1,
п. 2.26 Методрекомендацій № 635

26

Спосіб складання звіту про рух грошових коштів

Прямий метод.

Непрямий метод

П. 9 розд. II НП(С)БО 1,
п. 2.29 Методрекомендацій № 635

27

Періодичність та об’єкти проведення інвентаризації (за винятком випадків, коли проведення інвентаризації передбачено законодавством)

Визначаються керівництвом підприємства, але не рідше 1 разу на рік, перед складанням річної фінансової звітності.

За рішенням керівника підприємства інвентаризація інструментів, приладів, інвентаря (меблів) може проводитися щороку в обсязі не менше 30 % усіх зазначених об’єктів з обов’язковим охопленням інвентаризацією всіх інструментів, приладів, інвентаря (меблів) протягом 3 років

Ч. 2 ст. 10 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV,
п. 2.27 Методрекомендацій № 635,
п. 10 розд. 1 Поло­ження про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну
від 02.09.14 р. № 879

28

Періодичність відображення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань

Підприємства – платники податку на прибуток відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання можуть наводити:

– у проміжній фінансовій звітності;

– у річній фінансовій звітності

П. 15 П(С)БО 17
«Податок на прибуток»,
п. 2.21
Методрекомендацій № 635

29

Застосування сегментів діяльності, пріоритетного виду сегмента, засад ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках (для підприємств, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність або які мають монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг), або підприємств з державним регулюванням цін на їх продукцію

Пріоритетним сегментом може бути визнаний один з таких:

– господарський;

– географічний;

– виробничий;

– географічний збутовий.

Засади ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках – розрахунках, що виникають у результаті господарських операцій між структурними підрозділами підприємства, виділеними як сегменти з метою розкриття їх доходів, витрат, фінансових результатів, активів та зобов’язань, самостійно встановлюються підприємством

П. 4, 14 П(С)БО 29
«Фінансова звітність
за сегментами»,
п. 2.14 Методрекомендацій № 635

Резерви та забезпечення

30

Метод обчислення резерву сумнівних боргів (ця вимога не обов’язкова для підприємств, що складають фінансову звітність мікропідприємств, п. 7 розд. І НП(С)БО 25)

Застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості.

Застосування коефіцієнта сумнівності

П. 8 П(С)БО 10
«Дебіторська
заборгованість»,
п. 2.10 Методрекомендацій № 635

31

Спосіб визначення коефіцієнта сумнівності (у разі потреби)

Визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході.

Класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення.

Визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3–5 років

П. 8 П(С)БО 10,
п. 2.10 Методрекомендацій № 635

32

Перелік створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів (ця вимога не обов’язкова для підприємств, що складають фінансову звітність мікропідприємств, п. 7 розд. І НП(С)БО 25)

Підприємство може створювати забезпечення на:

– виплату відпусток працівникам;

– додаткове пенсійне забезпечення;

– виконання гарантійних зобов’язань;

– реструктуризацію, виконання зобов’язань при припиненні діяльності;

– виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів;

– передбачену законодавством рекультивацію порушених земель тощо

П. 13 П(С)БО 11 «Зобов’язання»,
п. 2.11 Методрекомендацій № 635

Інші елементи

33

Підходи до класифікації пов’язаних сторін

Враховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму (превалювання сутності над формою), підприємство самостійно визначає перелік пов’язаних сторін

П. 3 П(С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін», п. 2.23 Методрекомендацій № 635

34

Дата визнання придбаних в результаті систематичних операцій фінансових активів

На дату укладення контракту.

На дату виконання контракту

П. 15 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», п. 2.18
Методрекомендацій № 635

35

База розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу

Витрати, пов’язані з кількома операціями з інструментами власного капіталу, розподіляються між цими операціями із застосуванням обґрунтованої бази розподілу:

– кількість акцій;

– сума операції тощо

П. 27 П(С)БО 13,
п. 2.19
Методрекомендацій № 635

36

Дата включення простих акцій, випуск яких зареєстровано, до розрахунку середньорічної кількості простих акцій в обігу

Датою включення простих акцій, випуск яких зареєстровано, до розрахунку середньорічної кількості простих акцій в обігу вважається:

– якщо їх оплата випуску здійснюватиметься грошовими коштами, – дата виникнення дебіторської заборгованості;

– якщо їх оплата здійснюватиметься іншими, ніж грошові кошти, активами, – дата визнання активу товариством;

– якщо їх оплата здійснюватиметься наданням послуг товариству, – дата надання послуг;

– якщо вони призначені для виплати дивідендів акціями, – дата виконання зобов’язань щодо виплати дивідендів акціонерам;

– якщо вони призначені для конвертації фінансового зобов’язання або для сплати відсотків за цим фінансовим зобов’язанням, – дата припинення нарахування відсотків або (у разі відсутності відсотків) дата погашення фінансового зобов’язання;

– якщо вони призначені для погашення зобов’язання товариства, – дата погашення зобов’язання;

– якщо вони призначені для часткової оплати придбання іншого підприємства, – дата придбання;

– якщо їх випуск залежить від виконання певних умов (акції з відкладеним розміщенням), – дата виконання необхідних умов

П. 6 П(С)БО 24
«Прибуток на акцію»,
п. 2.24
Методрекомендацій № 635