Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Акцизний податок - у запитаннях та відповідях

Днями в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві був проведений телефонний сеанс «гаряча лінія». З питаннями щодо оподаткування акцизним податком ознайомила платників начальник відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ДПІ Тетяна Блищак.

До Вашої уваги деякі питання-відповіді, що обговорювались:

1. Чи підпадає під об’єкт оподаткування акцизним податком торгівля безалкогольним пивом?

Відповідь: Відповідно до п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

В свою чергу під безалкогольним пивом розуміють насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями).

При цьому п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ ставки акцизного податку встановлено, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД.

На товари, що відносяться до товарної групи 2202 згідно УКТ ЗЕД, ставки акцизного податку ПКУ не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.

Тому операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.

2. Якими марками акцизного податку з 01.07.2015 року маркується пиво з змістом спирту етилового понад 8,5 відсотків об’ємних одиниць?

Відповідь: Законодавчо визначена норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв починає діяти з 1 липня 2015 року (згідно з абзацами четвертим – шостим п.п. 10 п. 2 розд. II Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).

Відповідно до п. 226.6 ст. 226 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями та частини 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відс. об’ємних одиниць.

Враховуючи наведене, для маркування пива вітчизняного виробництва та ввезеного на митну територію України міцністю понад 8,5 відс. об’ємних одиниць застосовуються акцизні марки виду АВ ВП та АІ ВП.

3. Скільки буде коштувати ліцензія на роздрібну торгівлю пивом?

Відповідь: Згідно з частиною чотирнадцятою статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міста Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі (частина шістнадцята статті 15 Закон №481).

4. Які алкогольні напої відображаються в додатку 1, а які в додатку 3 до декларації акцизного податку?

Відповідь: Податкові зобов’язання із спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива та продуктів із вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше зазначається в розділі А декларації акцизного податку, виходячи з розрахунку суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (додаток 1 до Декларації); розрахунку суми акцизного податку з алкогольних напоїв.

Встановленою формою розрахунку суми акцизного податку з алкогольних напоїв (додаток 3 до Декларації) передбачено обчислення суми податкового зобов’язання з алкогольних напоїв, при виробництві яких безпосередньо використовується спирт етиловий призначений для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів) та отриманий виробниками відповідно до норм статті 225 ПКУ (наприклад горілка, настойки, лікери, слабоалкогольні напої).

При заповненні розрахунку суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (додаток 1 до Декларації) передбачено обчислення суми податкового зобов’язання з алкогольних напоїв, при виробництві яких не використовується спирт етиловий (наприклад пиво, вина, сидр, перрі та інші алкогольні напої без додавання спирту).

5. Скільки декларацій акцизного податку та додатків 6 потрібно подавати суб’єкту роздрібної торгівлі, який реалізовує підакцизні товари в декількох пунктах продажу?

Відповідь: Форма декларації акцизного податку, порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 105/26550.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку Декларація складається та подається особами, визначеними статтею 212 розділу VI ПКУ як платники акцизного податку. Платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання із сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у колонці «Ознака подачі» на останньому аркуші Декларації.

При цьому суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише розділ Ґ та додаток 6 до Декларації.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу, які розташовані на території підпорядкованій одному органу місцевого самоврядування (один код КОАТУУ) формує Декларацію та заповнює один додаток 6 до Декларації відповідно до цього КОАТУУ.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу товарів, які розташовані на території підпорядкованій різним органам самоврядування (різні коди КОАТУУ), формує Декларацію та заповнює додаток 6 до Декларації окремо за кожним КОАТУУ.

Якщо у суб’єкта господарювання точки продажу зареєстровані в декількох органах самоврядування, які обслуговуються одним контролюючим органом (наприклад об’єднана ДПІ), то платник подає до такого контролюючого органу одну Декларацію з відповідною кількістю Додатків 6.

При цьому у графі 7 «Місцезнаходження пункту продажу товарів» загальної частини Декларації слід зазначати місцезнаходження всіх пунктів продажу підакцизних товарів, операції з реалізації яких відображені у такій Декларації.

6. За яких умов платник акцизного податку звільняється від обов’язку подання декларацій?

Відповідь: Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є .

Також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Отже, якщо платник здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не появились показники, що підлягають декларуванню, платник у такому звітному періоді нормами ПКУ не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

7. Які операції з підакцизними товарами не підлягають оподаткуванню акцизним податком?

Відповідь: Відповідно до п. 213.2 ст. 213 ПКУ до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком належать операції з:

1) вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України. Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) - у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація;

2) ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів
(продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру. Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України;

3) реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії.

8. Чи проводиться коригування податкових зобов’язань та чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції списання знищеного або зіпсованого підакцизного товару?

Відповідь: Згідно з п.п. 213.1.6 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI об’єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням п. 214.6 ст. 214 ПКУ.

У разі наявності наднормативних втрат спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції).

Норми втрат і виходу вказаних товарів (продукції) затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (п. 214.6 ст. 214 ПКУ).

У випадку повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку - продавець проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення. (п. 217.5 ст. 217 ПКУ).

Сума коригування обчислюється платником податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).

Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення.

При цьому, у разі повного або часткового повернення покупцем підакцизної продукції, маркованої марками акцизного податку (алкогольних напоїв, тютюнових виробів) їх виробнику для усунення недоліків або знищення, коригування податкових зобов’язань проводиться з врахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» щодо дотримання порядку повернення марок їх продавцю.

Коригування проводиться незалежно від того, в якому періоді були нараховані податкові зобов’язання за операціями з реалізації таких підакцизних товарів (продукції).

У разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції) з інших причин коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку не проводиться.

9. Яким чином проводиться реєстрація платника акцизного податку в податкових органах?

Відповідь: Відповідно до п.п. 212.3.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії. Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Згідно з п.п. 212.3.1 прим.1 ст. 212 ПКУ особи - суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (п.п. 212.3.2 ст. 212 ПКУ).

При цьому відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.

Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:

-суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів.

Надання окремих документів для реєстрації суб’єктів господарювання як платників акцизного податку ПКУ не передбачено.

10. Які особливості подання декларації та сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів?

Відповідь: Відповідно до п. 223.1. ст. 223 ПКУ базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

Cуб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (тобто за місцем розташування пункту продажу підакцизних товарів) декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 ПКУ (п.223.2 ст.223 ПКУ).

Отже, декларації з акцизного податку подаються до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Тобто кількість таких декларацій за звітний період має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 ПКУ), для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Особа – суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (п.п. 222.3.2 п.222.3 ст. 222 ПКУ).

Отже, сплата податку відбувається до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві


Джерело:
http://chp.com.ua/all-news/item/36402...

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали